25 жовтня у малій залі Будинку рад у підготовці до чергової 110-ї сесії міської ради, проведення якої заплановане на 31 жовтня
У міській раді обговорили проекти рішень чергової сесії
Смілянські школярі розповіли про те, що сприяє їх самоповазі та успіху
Особливості формування самооцінки обговорювали лідери школи за круглим столом з директором школи №6 Лесею Чепкою говорили про те, що самоповага не виникає на порожньому місці.
Відбулося засідання комісії міської ради з питань місцевого самоврядування
25 жовтня в малому залі Будинку рад під головуванням голови комісії Володимира Примака відбулося засідання постійної комісії міської ради з питань місцевого самоврядування
У Черкаському районі жінку обікрав її сусід
До Черкаського відділення поліції звернулась жителька одного із сіл району та повідомила про крадіжку. Заявниця розповіла, що з території її домоволодіння викрали металеві вироби
У золоті “Поетичної осені” Л. Савченко
Відплакалася осінь, студеніє, останнє листя з дуба обриває. У серці десь тихенько щемно мліє, бо в зиму моя осінь поспішає. Ой, журавлі, зібрали б горе в купу, та й віднесли його на чужину. Завихорить…
У золоті “Поетичної осені” Н. Корсунь
Освячена мова Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову Л.Костенко Неправду кажемо часто – Хіба для Бога так треба? Нам щирого слова рясно Даровано щедрим небом!
У листопаді на Черкащині працюватиме група з питань захисту прав інвесторів та боротьби з «рейдерством»
Для оперативного реагування на випадки силового захоплення на території Черкаської області земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства»
У золоті “Поетичної осені”. А. Терещенко
Віз Жовтень возом на базар тітку Осінь. Везли в горщиках туман, в очах просинь. Наливала по півдня по півночі, Щоб дісталося потроху всім охочим. Клен купив, розрахувавшись жовтим листям. А шипшина обміняла на намисто.
У золоті «Поетичної осені» Т. Шугар-Благодарна
Сьогодні у осені дивна повінь, Бо клени заплакали листям. А місяць, дивися, коханням повен, Теперішнім, не колишнім. Віршами моїми, що стали словами, Піснями, що стали луною… А ти, певно, знову не слухав маму, Тому що пішов за мною.
У золоті «Поетичної осені» А. Горбівненко
Листуються дерева восени З весною, ген, за літа берегами. Ми ті листи читаємо ногами, Серцями не вчуваючи вини. По сторінках байдужливо бредем… А в них же – стільки цвіту-перецвіту!