Ще до початку війни вони були ініціативною групою й дбали про доброустрій “Фортеці” у Черкасах на прибудинковій території. Та коли ворог вдерся в Україну, черкащани не стали просто сидіти поки їх захищають, вони активно почали допомагати в тилу.
“Кожен використовуючи найменшу можливість запитував сусідів-поліцейських: Що потрібно? Що зробити? Куди доставити?”, – розповідає поліцейська Інна, яка мешкає в цьому будинку.
Дізнавшись про потреби у маскувальних сітках і матеріалах для їх виготовлення, небайдужі громадяни об’єдналися, щоб бути корисними для військових та правоохоронців. Вони передавали тканину до управлінь поліції, різали рулони на стрічки, бо знали, що жінки-поліцейські під час тривоги в укритті плетуть сітки.
Допомагали дорослим і діти. Не зупинялася робота навіть вночі. Відтак поліцейські Головного управління Національної поліції в Черкаській області зробили майже двадцять сіток, які передали до ЗСУ. Зараз вже наші поліціянтки почали виготовляти “кікімори”.
Також мешканці цього будинку допомагали сім’ям переселенцям й далі прагнуть допомагати.
Залишити відповідь