Сказ – особливо небезпечна інфекційна хвороба людей і тварин, яка завжди закінчується смертю. Збудником сказу є вірус, який вражає центральну нервову систему. Зараження сказом відбувається через пошкоджені шкірні покрови або слизові оболонки під час укусу або при ослиненні.

Останній випадок сказу в області зареєстровано у липні 2003 року у Звенигородському районі. За медичною допомогою батьки дитини, яка була покусана бродячою кішкою, не звернулися, через що необхідні щеплення не були проведені і дитина померла.

Впродовж цього року напруженість ситуації щодо захворювань на сказ серед тварин дещо зменшилась. На 10-ти адміністративних територіях виявлено 17 випадків сказу серед тварин, зокрема, серед котів – 8, собак – 8, лисиць – 1.

Головними причинами поширення сказу є недостатнє проведення регуляції чисельності основного носія сказу лисиці та інших диких тварин, а також неефективна робота по локалізації і ліквідації осередків сказу.

Для попередження зараження цією страшною хворобою необхідно уникати контакту з невідомими та хворими тваринами. Особливу небезпеку в поширенні сказу відіграють укуси дикими хижаками, летючими мишами, котами і собаками.

Якщо медицина ще не може вилікувати хворого на сказ, то з попередженням виникнення цієї хвороби вона успішно справляється шляхом проведення щеплень особам з підозрою на можливе зараження вірусом сказу.

Для попередження захворювання на сказ при укусах тваринами необхідно:
– негайно поверхню рани рясно промити водою з милом, краї рани обробити спиртом або настоянкою йоду;
– негайно звернутися за медичною допомогою до місцевого медичного працівника;
– сприяти проведенню 10-денного ветеринарного нагляду за твариною, що нанесла укус, якщо вона жива і відома;
– невідкладно прийняти повний курс щеплень проти сказу, якщо такий був призначений.

Протипоказань проти щеплень немає, їх можна робити немовлятам, вагітним жінкам, людям похилого віку. Препарати для щеплень виділяються безкоштовно.