У Смілянській громаді назавжди попрощалися з воїнами – Юрієм Плаксюком, Тарасом Кудревичем та Сергієм Сімаговим.

Юрій Плаксюк – старший солдат, гранатометник 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини Збройних Сил України. Герой загинув у Донецькій області в результаті враження транспортного засобу ворожим дроном-камікадзе збройних сил рф. Ворог забрав життя нашого героя у віці – 39 років.

Тарас Кудревич – матрос, навідник 2 відділення морської піхоти 2 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти батальйону військової частини Збройних Сил України. Воїн до останнього залишався вірним військовій присязі та українському народу. Ворог забрав життя нашого героя у віці – 38 років.

Сергій Сімагов – солдат, оператор 1 відділення протитанкових керованих ракет взводу протитанкових керованих ракет військової частини Збройних Сил України. Герой загинув у Донецькій області в результаті враження транспортного засобу ворожим дроном-камікадзе збройних сил рф. Ворог забрав життя нашого героя у віці – 43 роки.

У Ліплявській громаді назавжди попрощалися з воїном – Михайлом Русенком. Михайло Русенко – молодший сержант проходив військову службу на посаді головного сержанта 3 танкової роти 1 танкового батальйону військової частини Збройних Сил України. Мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність герой загинув під час виконання бойового завдання у Донецькій області. Ворог забрав життя нашого героя у віці – 42 роки.

У Леськівській громаді назавжди попрощалися з воїном – Володимиром Волоським. Володимир Волоський – від початку повномасштабного вторгнення Володимир активно долучався до волонтерської допомоги. Ставши на захист своєї батьківщини, воїн до останнього залишався вірним військовій присязі та українському народу. Ворог забрав життя нашого героя у віці – 40 років.

У Корсунь – Шевченківській громаді назавжди попрощалися з воїном – Євгенієм Шкурченком. Євгеній Шкурченко – мав активну життєву позицію, тож з перших днів повномасштабного вторгнення росії, не вагаючись, став на захист нашої країни. Проходив службу медиком роти, потім медиком батальойну. Воював на Куп’янському, Ізюмському напрямках. Напередодні був звільнений з військової служби у відставку за станом здоров’я.

Перебуваючи у лікарні на рідній Корсунщині, навіки зупинилося серце відданого захисника.
Вічна слава і вічна пам’ять усім захисникам, які поклали свої життя за те, щоб ми жили у вільній і незалежній Україні!

Щирі співчуття рідним, близьким та друзям!