Цьогорічні Водохреща у родині Гончаренків особливі, адже святкового січневого дня свій 100-літній ювілей відзначила її найстарша представниця – Олена Антонівна.
Зі щирими вітаннями й подарунком приїхали гості – начальник управління праці та соціального захисту населення Микола Прокоф’єв, заступник директора територіального центру соціального обслуговування громадян Олександр Лисенко, теплі слова та сердечні побажання передали від імені міського голови та виконавчого комітету. З вітаннями прийшла голова кварткому №9 Олена Санжаровська. Бажали довгожительці ще більше літ та такого ж доброго здоров’я.
Олена Гончаренко охоче розповідає про своє життя, добре пам’ятає роки війни, голодомор та свою чудову родину, в якій, до речі, довгожителем був і її батько (дожив до 90 років). Уродженка Харківщини, росла в сім’ї з п’ятьма братиками та сестричками і, як старша, доглядала за ними. Мабуть, любов до дітей допомогла визначитися і з професією. Усю себе Олена Антонівна віддавала дітям. Спочатку вчителювала в початкових класах у Харкові.
У технікумі, де навчалася, зустріла свого чоловіка, Макара Гончаренка. Смілянський парубок саме приїхав працювати сюди за направленням. Так сімейна стежинка привела Олену в 1938 році в Смілу. І знову потягнулася душа до малечі, пішла працювати в першу школу, пізніше в дитсадочок.
– Все, що не почну робити, все йде до рук, – сміється довгожителька, – мабуть, Бог допомагає.
Родина у Олени Гончаренко невелика: син, внучка та правнук, але дуже дружна. Секрет же свого довголіття ювілярка вбачає в чесній та відданій праці.
Таїсія СОБОЛЬ