Книга, яку ви тримаєте в руках, написана саме для вас! Для того, аби почастувати чарівним напоєм із «Чаші» та провести стежками неосяжного «ВСЕСВІТУ». Повість «Чаша» – невеличка напівпоетична пригодницька іс­торія про подорож студента-медика Максима в пошуках візантійської ре­ліквії – чаші, захованої у Кримських горах. Які перепони чекають на хлоп­ця, чи вдасться йому знайти скарб? І що принесе знахідка? Усі відповіді – у «Чаші», на самому її денечку.

«ВСЕСВІТ» – це роман про чотирьох молодих людей, які шукають себе та свій ШЛЯХ у цьому світі. Їхні долі час від часу переплітаються у павутинні загадкових обставин, пов’язаних з викраденням картини україн­ського художника-авангардиста Стефана Масленка, на якій, як стверджує митець, йому вдалося зобразити ВСЕСВІТ. Та хіба справді можливо зо­бразити неосяжне? Виразити те, що невимовне? І як це зробити? Розкрити таємницю допоможе Сан Санич, загадковий товариш митця, МАЙСТЕР і мешканець ВСЕСВІТу.

Роман «НеЗвичайна професія» – справжній посібник-таємнопис, щедро завуальований прозорими алегоріями, розбитий на частини сміливими паралелями, насичений дотепними гіпербола­ми, який читачеві пропонується крок за кроком розшифрувати, ман­друючи разом з головним героєм, офіцером запасу Алексом. Але найперше, що доведеться зробити – це наново почати вчитися… читати.

Біжить мій вік, як вода по камінню, біжить, і немає йому вороття. А ті камені колючі та гострі, такі, що як зачеплять за душу, то надовго залишається шрам. Скільки тих рубців щемить на нещасному журналістському серці! Здається, і не злічити їх, що з’явилися за чотири десятиліття.

Адже за цей період у суспільстві відбулося кілька перебудов і кожна приносила певні клопоти для преси, бо як гласив тоді модний вислів: газета не тільки пропагандист і агітатор, але і ко­лективний організатор. Тому журналісти першими «впрягалися в ярмо», щоб тягти того перебудовного «воза» і першими повідомля­ти про події в країні, світі, як облаштовуємо життя в регіоні.

Гадаю, що з вершини прожитих років слід розповісти про ро­мантику і складність, творчу суть і своєрідність праці газетярів, їхні будні, сповнені несподіванок і тривог. А головне, варто ска­зати про керівників редакційних колективів, адже від їх уміння, досвіду, навіть характеру залежали загальний рівень газети, її об­личчя, зміст, нарешті доля багатьох людей.

Хочеться показати на прикладах, як, впливаючи на громад­ську думку, на практиці проявлялися принциповість, ерудиція, пристрасть, моральна чистота журналіста, тобто все те, що ста­новить високе покликання.

До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка регіональна газета «Сміла» започаткувала рубрику «Шевченко в моєму житті».

Ми були впевнені, що наші читачі можуть розповісти чимало життєвих історій, поділитися спогадами, думками, чимось надто особистим, що пов’язане з Тарасом Григоровичем. Адже у життя кожного з нас він приходить по-своєму. До одних із пожовклих сторінок «Кобзаря» або разом з «Катериною» чи «Заповітом», яку читали напам’ять старші люди. Інші відкривають для себе велич Шевченка під час випадкових знайомств з цікавими людьми чи наодинці із його «Кобзарем».

І ми не помилилися. До редакції надійшли десятки листів, в яких сміляни щиро й душевно ділилися думками, спогадами, роздумами про геніального сина українського народу, нашого славного земляка Тараса Григоровича Шевченка.

Ці історії простих громадян були такі щирі, що колектив редакції вирішив видати їх окремою збіркою, а також створити відеосюжети про смілянських майстринь, які до 200-річчя Кобзаря присвятили свої персональні виставки, аби більше людей змогли ознайомитися з ними, згадати, що в їхньому житті пов’’язано з Великим Кобзарем, адже нині в ці непрості часи для нашої країни, Тарас Шевченко сприймається по-особливому близько.

Колектив газети «Сміла»