30 липня, у день 70-річчя загибелі Олексія Івановича Гаєнка на війні 1941-45 років, його родина прийшла до пам’ятника загиблим заводчанам, що встановлено на територіїї машинобудввного заводу. Тут викарбувано ім’я машинобудівника-фронтовика, офіцера О.І.Гаєнка та М.Д.Носова -племінника старійшини сім’ї Гаєнків – Тамари Іванівни. Саме ця мажй 95-річна жінка  започаткувала традицію щороку приходити до пам’ятника всією родиною і нині теж стала ініціатором вшанування  пам’ятної дати.

Cім десятиліть минає відтоді як 30 липня 1944 року загинув на фронті наш земляк Олексій Іванович Гаєнко. Через три місяці виповнюється сімдесят років визволення України від фашистських загарбників. Дві памятні дати, які можна символічно поєднують долі однієї людини і всієї держави. Всього лише три місяці Олексій Іванович не почекався довгоочікуваної події – визволення рідної української землі. В одному з фронтових листі своєму брату Миколі він писав: «Сейчас (фашистов ред.) их молотит очевидно крепко, инициатива уже в наших руках, так что они уже видно не рады, что завязали войну, будут долго вспоминать украинский хлеб и сало, им оно боком вылезет. Они уже мажут пятки, скоро придет тот час когда они не успеют их мазать, а положат свои ненажорливые животки на полях сражения».

Олексій Іванович Гаєнко народився у Смілі, тут працював на машинобудівному заводі, його брат Борис Іванович – перший стаханівець, про нього говорили «Борисе, у тебе золоті ручки, але грошей ти робити не вмієш», це тому, що трудився, не думаючи про матеріальну вигоду, а лише про бажання бути корисним. Олексій, як і брат, був передовиком виробництва, депутатом міської ради і завжди підтримував високу марку своєї працелюбної родини. Із заводу пішов на фронт. Під час війни брати листувалися. «Трикутнички» із штампом  «Польова пошта» пронизані любов’ю і туротою про сім’ю, дітей, найрідніших людей, а ще гордістю за успіхи наших солдатів.  Свій останній лист із фронту  Олексій написав брату 14 червня. На нього Борис відповів 9 липня 1944 року перед своїм від’їздом на Ленінградский фронт: «Я  знаю что сейчас у тебя горячая пора, доблестные войска 1-го Белорусского фронта прошли уже не одну сотню победных километров! Ты находишься среди бойцов, которые доблестно сражаются за нашу родину!». Через двадцять днів, 30 липня, Олексій Іванович загинув, що речі, в один рік із своєю мамою – вона загинула 20 січня 1944 року від вибуху снаряду в селі Ташлик, де жила під час війни. Офіцер О.І.Гаєнко похований на хуторі Соколине Каменецького району Брестської області у Білорусії.

– Я б поїхали на його могилку у Білорусію, якби ноги ходили, – говорить Тамара Іванівна Гаєнко, – дружина брата Бориса Івановича.

Саме вона трепетно зберігає усе фронтове листування – більше 100 листів-трикутничків. Є в сімейному архіві фотографія Олексія Івановича – у вишиванці, саме тоді як його обрали депутатом. Тамарі Іванівні 24 серпня виповниться 95 років. Вона розповіла, Олексій мав трьох дітей – Сергія та Євгенія і доньку Ларису (на жаль, померла від хвороби). Євгеній Борисович, якому вже більше вісімдесяти років, досі працює на Київському суднобудівельному заводі «Ленкузня».

Родина Гаєнків пишається тим, що ім’я Олексія Івановича занесено у “Книгу пам’яті” Черкаської області.

У День десантника, що припадає на найближчий вихідний, ветеранів повітряно-десантних війск Смілянсько-Камянської міськрайонної організації за традицією зберуться разом, але цього разу, не з святковим настроєм, а щоб пом’янути загиблих на нинішній війні хлопців і вкотре підтвердять, що ті,хто носить, або колись носив голубі погони з десантними емблемами, все життя з гордістю говорять: «Я-десантник».

Як повідомляє СЗГ УМВС Українина Одеській залізниці, в УМВС Україні на Одеській залізниці задля недопущення терористичних актів та інших проявів радикалізму та сепаратизму на території обслуговування сформовано діяльність фільтраційних центрів та груп.

Головною метою створення фільтраційних груп є виявлення серед пасажирів, які прибувають з зони АТО, осіб причетних до скоєння кримінальних правопорушень, які намагаються уникнути відповідальності або продовжують свою протиправну діяльність, а також виявлення та вилучення із незаконного обігу зброї, боєприпасів, вибухових речовин та пристроїв.

До складу фільтраційних груп входять співробітники всіх підрозділів Управління та лінійних відділів. Створено фільтраційні центри на станціях Одеса-Головна, Роздільна, Миколаїв, Херсон, ім. Т. Шевченка та Знам’янка. Вони займаються відпрацюванням, залізничних вокзалів, станцій, платформ та інших об’єктів залізниці, пасажирських, приміських, вантажних потягів та багажних вагонів, особливо, які слідують із східних регіонів країни і окупованої АР Крим та з інших держав.

На даний момент робота фільтраційних груп триває у посиленому режимі.

Як повідомляє УНІАН, переселенців із проросійськими настроями, які підбурюють місцевих, обіцяють депортовувати з Черкащини Про це очільник області заявив відповідаючи на запитання журналістів, що робити у разі аморальної поведінки переселенців, яку вже кілька разів фіксували на Черкащині, повідомляє прес-служба ОДА. «У нас була нарада з правоохоронцями на цю тему і було погоджено рішення, депортовувати з території Черкащини переселенців, за якими буде виявлено прояви неналежної поведінки чи дій», – зазначив Юрій Ткаченко. Як повідомляє місцевий телеканал ВІККА, днями, переселенці, які нині перебувають в Черкасах, у нетверезому стані лякали дітей, погрожуючи їм, що прийдуть росіяни і повідрізають їм чуби. Читайте такожПереселенці починають повертатися до Слов’янська та інших звільнених міст Донбасу – Гройсман “Ми будемо займатися депортацією таких переселенців, які мають сепаратистські, проросійські настрої, і є підбурювачами, поводять себе неадекватно, – заявив Юрій Ткаченко Довідка: наразі в Черкаській області понад 1900 переселенців. Проте інтенсивність їх прибування до Черкащини зменшилась. Так, останні два дні в область приїхало близько 50 осіб, тоді як щоденно кількість переселенців була по 50-60 осіб.

23-річному смілянину Артему Бірюку, який служить у спецпідрозділі Національної гвардії МВС України «Омега», потрібні гроші на операцію та реабілітацію після поранення. Таке повідомлення в соціальній мережі «Вконтакті» розмістив його земляк Артем Ворона.

У бійця вибита ключиця та роздроблена тазостегнова частина.

«Артему потрібна невідкладна допомога. Потрібні гроші на операцію та реабілітацію», – зауважує Артем Ворона. – «Гроші можна перерахувати на номер карти Ощадбанку (мама бійця Наталія): 51 67 49 00 01 75 79 89 та Приватбанку 5168 7553 5290 3815 (Ірина). Допоможіть хлопцеві. Його життя в наших руках! Із світу по нитці… Допоможіть поставити хлопця на ноги»

 Сільське господарство, яке розташоване у Смілянському районі, завдало природному середовищу збитків на 35 тисяч гривень. Про це інформує сайт http://novadoba.com.ua з посиланням на  повідомлення  прокуратури Черкаської області.

Смілянський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції звернувся з позовом до господарського суду області про стягнення з одного із сільськогосподарських товариств району шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу на суму 35 тис грн.

Так, у ході перевірки встановлено, що вказане товариство не дотрималося вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря»: без відповідного дозволу здійснило наднормативні викиди забруднюючих речовин у повітря, в результаті чого спричинило збитки навколишньому природному середовищу на вказану суму.

Вокально-інструментальна група «Дозор» ветеранів-прикордонників м.Сміли у вихідні виступила з благодійним концертом на базарній площі біля магазину «Господарочка». Рішення провести таку доброчинну акцію ухвалило правління спілки ветеранів війни в Афганістані.

Як зазначив голова цієї організації воїни-афганці збирали кошти для придбання предметів першої необхідності прикордонникам начального центру Державної прикордонної служби України (н.п. Оршанець, Черкаська обл.) та бійцям 95-ї аеромобільної бригади (м.Житомир), які відряджені на Донбас для ведення бойових дій в АТО.

–   Ми – афганці самі пройшли війну і добре знаємо ціну життя, також знаємо потреби бійців на фронті. – розповів Валерій Гогоренко. –  Тому на зібрані кошти закуповуємо саме те, що потрібно солдату і відправляємо на фронт. Організатори вдячні усім небайдужим землякам за доброчинні внески, за розуміння і допомогу від душі.Така акція проводиться вже вдруге і спрямована на допомогу бійцям, які беруть участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей.