До 60-річчя Черкаської області

Відновлення народногосподарського комплексу Сміли в повоєнні роки, підведення в місто центрального водопостачання від артсвердловин Ірдинського водозабору, а також спорудження каналізаційного колектора з комплексом станції перекачування стоків з полями фільтрації, одержання постійного енергозабезпечення високої напруги в місто від Кременчуцької ГЕС, вирішення питання щодо будівництва газопроводу природного газу до міста – все це в комплексі дало змогу прискорити розбудову міста відповідно до розробленого Київським ДІПроектом генерального плану.
Одночасно проводились реконструкція наявних промислових підприємств і нарощення виробничих потужностей за рахунок впровадження ефективних технологій та будівництво нових підприємств, що також сприяло працевлаштуванню випускників, зокрема профтехучилищ: №11, яке готувало спеціалістів машинобудування, №12 – будівельників, №4 – залізничного транспорту. Крім того, в місті діяв технікум харчової промисловості (спадкоємець колишнього інституту союзного значення, що в 1930-і роки був переведений у Київ) з підготовки спеціалістів широкого профілю для харчової промисловості і, зокрема, цукрового виробництва.
Маючи таку навчальну базу для підготовки кадрів, яку щорічно поповнювали випускники 14 міських шкіл та з навколишнього регіону, місто було особливо зацікавлене в працевлаштуванні молодих фахівців як на діючі підприємства, так і за рахунок введення в дію нових. Тож спорудження такого підприємства, як радіоприладний завод – з «чистою» технологією і великими виробничими потужностями було продиктоване вимогами часу. Завод мав виготовляти технічні прилади для авіакосмічної та морехідної галузей та ще у комплексі мати виробничі площі (за проектом 40 тис. кв.м) для випуску товарів народного споживання – телевізорів, томографів та ін. На південній околиці міста знайшли необхідну територію – 20 гектарів, для чого було винесено асфальтний завод на Загреблю, відгодівельний пункт худоби радгоспу – в с. Мале Старосілля, підсобне господарство міського комбінату громадського харчування – в мікрорайон Малої Яблунівки, де було побудовано відгодівельний комплекс на 1000 голів.
Саме на той час до Сміли будувався магістральний газопровід природного газу і при наявності діючих інших інженерно-технічних комунікацій виконкомом міської ради були видані вихідні дані для проектування і будівництва радіоприладного заводу з комплексом соціальних об’єктів для 16 тисяч працюючих. Одночасно було висунуто вимоги врахувати при проектуванні й будівництві цього промислового гіганта ряд необхідних для міста умов, а саме:
на трасі діючого водоводу від станції ІІ підйому спорудити станцію перекачування ІІІ підйому потужністю 32 тис. куб. м на добу та побудувати напірний водовід до заводу для забезпечення водою житлово-соціального комплексу;
для забезпечення технічних потреб води доцільно використати водозабір з Тясмину з району Гречківки, який діяв для залізничних підприємств;
побудувати каналізаційний колектор від заводу та проміжну підстанцію перекачування перед р. Сріблянкою та продовжити колектор до діючої міської станції перекачування з реконструкцією, збільшивши її потужність до 32 тис. куб. м на добу та взяти пайову участь в розширенні полів очисних споруд і полів фільтрації;
видати технічні умови на будівництво газопроводу від газорозподільної станції магістрального газопроводу міста до РПЗ та розвідної мережі до об’єктів житлово-комунального та соціального значення для їх теплофікації;
енергозабезпечення проводити від магістралі високовольтної напруги від Кременчуцької ГЕС відповідно ТУ;
на період проектування і будівництва інженерно-технічних працівників і ведучих спеціалістів забезпечувати проживанням у міському готелі;
для прискорення будівництва відомчого житла одночасно надати виконкому наявний проект 100-квартирного житлового будинку по вулиці Тельмана; розподіл житла при здачі – за рішенням дирекції;
враховуючи контингент працюючих та їхніх сімей, при проектуванні дотримуватись відповідних діючих та перспективних норм спорудження житла, комунально-побутових підприємств, закладів освіти, медицини, культури, спорту, дошкільних установ і особливо закладів торгівлі та громадського харчування по місту.
Із задоволенням згадую, що все це, і навіть більше, було враховано і проектувальниками, і будівельниками, адміністрацією РПЗ і владними структурами міста.

Федір ВЕРБОВСЬКИЙ,
пенсіонер, ветеран
Великої Вітчизняної
війни і праці,
Почесний громадянин Сміли