До 70-річчя Сталінградської битви

Cімдесят років тому, 2 лютого 1943 року завершилася Сталінградська битва. За півроку запеклих боїв Червона Армія оточила і розгромила німецько-фашистську армію чисельністю 330 тисяч чоловік, озброєну передовою бойовою технікою того часу і з досвідом ведення війни в Європі. Я брав участь у боях під Сталінградом із серпня 1942 до лютого 1943 року на посаді командира топографічного взводу дивізіону 1102 гарматного артполку 66 армії. Моє бойове завдання полягало у виконанні топографічної прив’язки вогневих позицій артилерії і спостережних пунктів до опорної мережі і веденні контрольного планшета підготовки вихідних даних для стрільби по цілях.

Для виконання цих завдань у мене був взвод чисельністю 40 осіб. Бойові завдання, в основному, доводилося виконувати вночі. Це було непросто, але ми намагалися ретельно і відповідально виконувати цю нелегку роботу. Бойові завдання вирішувалися веденням масованого зосередженого вогню артилерії дивізіону або артполку по важливих об’єктах німецьких військ.

Брали участь і у відбитті танкових атак ворога. Під Сталінградом місцевість була рівна, як стіл, – степ, ні лісочка, ні кущика. Важко було маскувати наші вогневі позиції, німці виявляли їх авіарозвідкою. Тому доводилось часто змінювали позиції.

У моєму взводі були росіяни, українці, молдавани, інші національності. Ми разом воювали, дружили, надавали взаємну допомогу – жили однією бойовою сім’єю. У хвилини затишшя згадували своїх коханих, рідних, потихеньку співали «Катюшу», «В землянці»…

На мою думку, в останні роки в пресі мало згадується про Велику Вітчизняну війну, про такі історичні події, як Сталінградська, Корсунь-Шевченківська битви, битви на Курській дузі, за Дніпро, за Київ. Минає час, учасників бойових дій залишається все менше. Тож і хочу закликати і місцеву адміністрацію, і вчителів, і істориків – говоріть людям, школярам про важливі віхи минулого, про Велику Вітчизняну, про її героїв. Щоб жила пам’ять…

Сергій НАЗАРОВ,

учасник Сталінградської битви, полковник у відставці