26 квітня 1986 року Україна пережила смертоносну аварію на Чорнобильській АЕС. Відтоді цей весняний день для всього світу став втіленням скорботи за жертвами трагедії. Слово “Чорнобиль” стало знаком біди для мільйонів громадян, символом значних матеріальних і духовних втрат суспільства.

Пам’ятаючи про темні сторінки історії, ми ніколи не повинні забувати героїзму пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, представників усіх професій, котрі брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Їхній подвиг назавжди записаний у літопис людської мужності й навічно залишиться в пам’яті українського народу.

Ми схиляємо голови перед усіма, хто пішов тоді в ядерний вогонь, щоб зупинити ланцюгову реакцію смерті. Вклоняємося тим, хто усвідомлено й мовчки жертовно віддав своє життя, виконавши найвищий синівський обов’язок перед рідною землею і рідним народом – зупинив ескалацію катастрофи, унеможливив її переростання у глобальний винищувальний смерч для всієї України та інших держав.

36-шу весну ми разом згадуємо і сумуємо за героями, які віддали власні життя заради наших. Вічна і світла їм пам’ять…

Безмежна шана і доземний уклін ліквідаторам, які живуть поряд з нами.

Відлуння біди стихне ще не скоро. Її наслідки відчують на собі і майбутні покоління. Проте ми маємо з оптимізмом дивитися у майбутнє, вчитися на помилках, зробити все можливе, аби подібне не повторилося, берегти тих, хто жертвував своїм життям, здоров’ям, рятуючи світ.

Сергій АНАНКО, міський голова