Черкаський район провів останнім шляхом 13 Героїв, які загинули за незалежність рідної землі

У Черкаській громаді назавжди попрощалися із воїнами – Ігорем Нестеренком, Ігорем Карпенком, Дмитром Кравченком, Олегом Жіліним та Олександром Цимбалом.

Ігор Нестеренко – військову службу проходив на посаді навідника механізованого батальйону. Захисник загинув поблизу Донецької області, мужньо виконавши свій обов’язок в бою за Україну. Наш Герой не дожив кілька днів до свого 52-річчя.

Ігор Карпенко – військову службу проходив на посаді номера обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки аеромобільного батальйону. Захисник загинув у бою у Сумській області, мужньо виконавши військовий обов’язок. Ворог забрав життя нашого Героя у віці – 46 років.

Дмитро Кравченко – військову службу проходив на посаді оператора радіостанції взводу зв’язку стрілецького батальйону. Захисник загинув під час виконання службових обов’язків внаслідок атаки FPV-дрона на Донеччині. Ворог забрав життя нашого Героя у віці – 30 років.

Олег Жілін – військову службу проходив на посаді стрільця стрілецької роти військової частини. Під час наступальних дій Збройних Сил України на Донеччині захисник отримав поранення, несумісні із життям. Ворог забрав життя нашого Героя у віці – 51 рік.

Олександр Цимбал – військову службу проходив на посаді командира десантно-штурмового відділення батальйону морської піхоти. Захисник загинув під час захисту Батьківщини в зоні виконання бойових завдань у Донецькій області. Ворог забрав життя нашого Героя у віці – 30 років.

У Смілянській громаді назавжди попрощалися із воїнами – Назаром Лавренком, Олексієм Гейком та Романом Почтарем.

Назар Лавренко – служив солдатом, пілотом (оператором) безпілотних літальних апаратів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів спеціального призначення військової частини Національної Гвардії України. Захисник загинув на Харківському напрямку. Ворог забрав життя нашого Героя у віці – 21 рік.

Олексій Гейко – служив молодшим сержантом, командиром відділення інженерно-саперного взводу 1-го аеромобільного батальйону 46-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Захисник загинув внаслідок атаки ворожого дрона на Донеччині. Ворог забрав життя нашого Героя у віці – 37 років.

Роман Почтар – служив інспектором прикордонної служби 2 категорії – начальником першої групи протитанкових ракетних комплексів протитанкового відділення другого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування. Захисник отримав тяжкі поранення на одному з напрямків фронту, лікарі до останнього боролись за життя нашого Героя, але на жаль, серце воїна зупинилось. Захиснику було 38 років.

У Набутівській громаді назавжди попрощалися із воїном – Віктором Миколенком. Служив солдатом Збройних Сил України. Під час виконання бойового завдання у Курській області захисник отримав поранення, несумісні із життям. Ворог забрав життя нашого Героя у віці – 53 роки.

У Мошнівській громаді назавжди попрощалися із воїном – Василем Лук’яненком. Служив солдатом, інспектором прикордонної служби 2 категорії – гранатометником першого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування однієї з військових частин. Захисник загинув під час виконання бойового завдання у Курській області. Ворог забрав життя нашого Героя у віці – 49 років.

У Ротмістрівській громаді назавжди попрощалися із воїном – Володимиром Квашею. Служив навідником-оператором механізованого батальйону однієї з військових частин. Захисник загинув під час виконання бойового завдання на Луганщині. Ворог забрав життя нашого Героя у віці – 39 років.

У Корсунь-Шевченківській громаді назавжди попрощалися із воїном – Олегом Миронченком. На фронті був водієм. Незважаючи на кілька перенесених контузій, продовжував свою службу, захищаючи кожного з нас. На жаль, перебуваючи на реабілітації, серце вірного Захисника України передчасно зупинилося. Нашому Герою було 50 років.

У Степанківській громаді назавжди попрощалися із воїном – Миколою Куликом. Військову службу проходив на посаді стрільця, помічника гранатометника, механізованого відділення, механізованого взводу, механізованої роти, механізованого батальйону. Мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу та незалежність, захисник загинув у Донецькій області. Наш Герой не дожив кілька днів до свого 44-річчя.

Вічна шана Воїнам України!
Вічна слава і пам’ять усім захисникам, які віддали свої життя за те, щоб ми жили у вільній і незалежній державі!

Залиште свій коментар тут.
Увага! Пам'ятайте, що наш сайт - поле для виважених коментарів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.