Здавалося б, гімназиста-десятикласника мало чим можна здивувати: за стільки років навчання було організовано чимало екскурсій, дехто встиг побувати навіть за кордоном. Але поїздка до найвизначніших фортець, які визнано чудесами України, на всіх справила приголомшливе враження.
Хотинська фортечка з навколишніх пагорбів здалася мініатюрною. Цікаво, як вона виконувала функції захисту території? Все стало зрозуміло, щойно ми спустилися у підвали, де було представлено «військову техніку» сімсотрічної давнини: дерев’яні тарани, катапульти, діжки на колесах для смоли. Вичовгана бруківка у дворі – слизька, наче лід. В одній з башт – катівня. Ні не так: КАТІВНЯ! Всі ті страшні пристрої були придумані людиною для людей. Такій жорстокості немає виправдань і пояснень – хіба що хворі мізки…
У жилих залах – картини битв, на манекенах – костюми господарів фортеці. Захоплює дух від усвідомлення відстані у часі від далеких подій. Сувеніри на згадку…
Фортеця-замок у Кам’янці-Подільському наче виринула з роману-фентезі: витончені башточки, місточки, галереї. Казкового вигляду додає нічна кольорова підсвітка – не можна намилуватися!..
Зі сходом сонця відчуття дива не розвіюється, навпаки екскурсанти наче потрапляють до іншої реальності, мандруючи у часі: дітвора осідлала дерев’яного коника, дівчата облюбували стилізований трон з накинутим на нього хутром і попивають каву, юнаки на стрільбищі поцілюють у мішень з арбалетів і луків, як і колись.
Чудесні фортеці України отримали друге дихання і продовжуватимуть дивувати наступні покоління.

Прес-центр гімназії