У Смілі в заручниках новоухваленого бюджетного кодексу опинилося понад 500 працівників двох відомчих лікарень, яким загрожує звільнення. Зокрема і через цю проблему зависло і питання ухвалення міського бюджету на 2015 рік, пише “Кропива”.
– Залізнична лікарня – це не лише лікарня у Смілі, це ще й три амбулаторії при залізничних станціях, які є нашими структурними підрозділами (в Черкасах, Золотоноші, Цвітково). Проблема постала через бюджетні новації. Фінансування лікарень, в тому числі і відомчих, передано на місцеві бюджети. При запровадженні законодавчих новацій не враховано багато аспектів, лінійний принцип, я вже говорив про три амбулаторії, і це проблема таких лікарень по всій країні. Зараз під загрозою звільнення 298 осіб працівників. Таких, як наша лікарня — 20 по країні – це не говорячи про амбулаторії, яких на порядок більше. Офіційно ми вже не підпорядковані залізничникам, але міністерство інфраструктури ще не передало у власність міста матеріально-технічну базу і право на власність, – розповідає Сергій Чугреєв, головний лікар залізничної лікарні м. Сміла.
Ще більш складною виглядає ситуація на лікарні колишнього радіоприладобудівного заводу.
270 осіб колективу лікарні потрапили в заручники бюджетного кодексу. Фактично, ми зараз і вже не в підпорядкуванні профільному міністерству економіки, але і не передані місту. Документів на передачу майнового комплексу до міського бюджету ми не маємо. Все знаходиться на балансі ДП «Радуга», яке перебуває в стані санації, що ще більш ускладнює юридичний момент переходу на баланс міста. Зараз, фактично, виникла ситуація коли ми не можемо навіть отримати заробітну плату та вирішити подальшу долю установи, – розповів головний лікар Василь Покотиленко.
Голова депутатської комісії Смілянської міської ради з питань медицини Олександр Дахно також підтвердив, що проблема з цими двома медичними закладами існує, однак нині і депутати і міська влада намагаються знайти оптимальне рішення.
– Очевидно, що ці медичні заклади потрібно зберегти, над цим працює міська влада, долучені до цього і народні депутати зокрема Сергій Рудик. Але очевидно і те, що міський бюджет не зможе покрити всі потреби тому певна оптимізація буде, скоротиться кількість ліжкомість – головне зберегти провідних спеціалістів та матеріально-технічну базу. В першу чергу треба вирішити питання безперебійного отримання заробітної плати колективами. Найкращий шлях в даному випадку – це визначення певного перехідного періоду коли буде фінансування і за рахунок субвенції з державного бюджету та вирішити всі юридичні проблеми про передання майна на баланс міста, – відзначив Олександр Петрович.
Голова бюджетної депутатської комісії Любов Косенко говорить, що ціна питання фінансування цих двох закладів порядка 20 млн. грн. яких не має міський бюджет і, якщо їх закладати, то це буде суто дефіцитна сума.
Секретар Смілянської міської ради стверджує, що існує «дорожня карта» по вирішенню цієї соціальної проблеми, але гарантій, що всі будуть задоволені — немає.
– Проблема цих двох лікарень виникла не сьогодні, але вирішувати її доведеться міській владі цьогоріч. Одразу після прийняття державного бюджету розпочалася робота з пошуку способів вирішення проблеми, до якої, до речі, долучились і небайдужі містяни, ми звернулись як до центральної влади, так і до обласної і до народних депутатів. Беззаперечно, що утримувати в Смілі три лікарні загальної спеціалізації як не доцільно, так і фінансово неможливо. Зрозуміло єдине – спеціалістів необхідно зберегти за будь-яку ціну. Тому реорганізація відомчих лікарень має бути поєднана лише з реконструкцією, оновленням, можливо зі встановленням вузької актуальної спеціалізації. Результатом цієї роботи стало напрацювання так званої «Дорожньої карти», напрацьований план заходів з урахуванням різних варіантів розвитку подій та позиції міністерств, яким раніше належали лікарні, є попередні домовленості з потенційними спонсорами. Саме через те, що немає відповідей на всі питання і була перенесена «бюджетна» сесія міської ради. Сьогодні вже можна з впевненістю говорити, що всі медпрацівники будуть з роботою, – пояснив Ярослав Березань.