Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.

Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.

Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.

Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.

Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.

Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті. Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

Якщо ваша дитина, її друзі чи однокласники стали жертвами булінгу, зверніться за допомогою:
до адміністрації школи;
до дільничного поліцейського чи працівника ювенальної превенції;
на спецлінію 102.

Завжди звертайте увагу на психологічний стан дитини, особливо коли вона повертається зі школи. Спілкуйтеся з дитиною та наголошуйте, що вона завжди повинна звертатися до вас за допомогою.