90 років виповнюється Смілянській районній організації Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР). На сьогодні вона налічує в своїх лавах близько п’ятисот членів. Це – солідно! Бажаючих поповнити її ряди як зі Сміли, так і з сіл, вистачає. Лише торік до організації долучилось понад 25 мисливцівлівстві» На жаль, і тут не обходиться без потрясінь та «сюрпризів». Причому, висловлюючись спортивною термінологією, проходять вони, як правило, на грані фолу. Так, у 2011 році організація (з мовчазної згоди голови Черкаської обласної ради УТМР А.Д. Окіпняка) залишилась без мисливських угідь…
На жаль, і в цьому «королівстві» не обходиться без потрясінь та «сюрпризів». Причому, висловлюючись спортивною термінологією, проходять вони, як правило, на грані фолу. Так, у 2011 році організація (з мовчазної згоди голови Черкаської обласної ради УТМР А.Д. Окіпняка) залишилась без мисливських угідь. «Старший» брат мисливців, тобто Анатолій Дмитрович, намагався, крім того, зробити все, щоб на Смілянщині взагалі поставили хрест на полюванні, а районна організація УТМР призупинила своє існування. Після такої маніпуляції її майно опинилося б у користуванні обласного товариства. Проте вийшла осічка: завдяки згуртованості членів районної організації, її активним діям та втручанню Українського ТМР, смілянам були повернуті мисливські угіддя (понад 36 тисяч гектарів) й поновлено полювання на пернату дичину, хутрових і копитних звірів. І ось через кілька років над мисливським колективом знову навис дамоклів меч, знову запахло смаленим.
Про ситуацію, яка тут склалася, розповідає заступник голови президії Смілянської районної організації УТМР Ю.І. Бурлачко, який ось уже понад 50 років є членом товариства.
– Юрію Івановичу, що ж цього разу стало, так би мовити, каменем спотикання?
– Рейдерське захоплення тим же Окіпняком бази нашої організації, тобто приміщення ради УТМР та мисливського магазину. Цей будинок знаходиться по вулиці Тельмана ( нинішня – графа О.Бобринського). Зведено його більш ніж піввіку тому за кошти нашого товариства при активній допомозі керівників підприємств та організацій Сміли й району. До цього організація тіснилась у справжнісінькій розвалюсі.
– Яким же чином здійснювалось рейдерство по-мисливському, про яке тривалий час не знала навіть президія районної організації УТМР?
– Я вже наголошував, що чотири роки тому нам вдалося добитися справедливості щодо повернення мисливських угідь та поновлення полювання на них. Однак це ніяк не вгамувало очільника обласної організації УТМР А.Д. Окіпняка. З того часу він, замість того, щоб згуртовувати та уміло координувати мисливські лави, готувався до «реваншу». 16 травня 2015 року старший «брат», тобто Анатолій Дмитрович, звернувся до Черкаського окружного суду з позовом про скасування реєстраційного посвідчення від 6 квітня 1994 року, виданого нам Смілянським бюро технічної інвентаризації на домоволодіння №11 по вул. Тельмана. Про супер-«сюрприз» президія Смілянської ради випадково дізналася аж через три місяці – ніхто ж гадки не мав про свинську послугу.
– Юрію Івановичу, хто ж, цікаво, захищав у суді інтереси Смілянської районної ради УТМР?
– Досі невідома особа, котра ніколи не була членом нашої організації. Причому «захищала» інтереси згідно з дорученням, виданим… Окіпняком. Ось за таким сценарієм і проходило рейдерське захоплення бази смілянських мисливців. (Незважаючи на наші апеляційні скарги, рішення суду першої інстанції залишилося без змін). Таким чином орендну плату за магазин та перукарню, які діють у згаданій будові, отримує нині вже не районна, як було раніше, а обласна організація . Крім того, їй щороку сплачуємо 12 відсотків мисливських внесків. Отож, як гласить народна мудрість, нашим салом та по нашій шкурі!»
– Який же подальший сценарій Анатолія Дмитровича?
– Як з’ясувалось, він підготував і передав відповідну документацію до Смілянського міськвиконкому на передачу в оренду землі (понад 5 соток), де розташована адміністративна будівля Смілянської організації УТМР. Про ганебний «сюрприз», затії Окіпняка проінформовані всі наші первинні колективи. Як і про лист Олексію Олександровичу Цибку з проханням допомогти нам. Гадаю, що й депутати міської ради не залишаться осторонь вирішення порушеної проблеми.
– Отож, ще не все втрачено! Тим паче, що надія завжди помирає останньою.
– Відверто кажучи, мисливці Сміли та району сподіваються на позитивне вирішення болючої проблеми, тобто захоплене рейдерським методом приміщення буде повернуто Смілянській районній організації УТМР.
Розмову вів Андрій ГЛУЩЕНКО