Ми досі не віримо, що минув  рік без Наталії Миколаївни Котляр. Рік, як  обірвалося життя чарівної жінки, вірної подруги, справедливого керівника, мудрого наставника…  Без неї змінився світ навколо, змінились ми. Поруч більше немає тої, що була для нас, як мати. Вона уміла радіти кожній щасливій хвилині. Завжди казала, що немає нічого ціннішого, ніж щастя ближнього. Була людиною з таким відкритим серцем, що близьким із нею ставав кожен, знаючи її рік, два, двадцять, тридцять, чи все життя. Вона навчила в будь-якому віці, статусі чи достатках залишатися Людиною, якою і була сама. Завжди вчила ніколи не зупинятися на досягнутих успіхах та не опускати руки перед великим горем, любити та берегти своїх близьких.

Нам дуже боляче, сумно, одиноко… Та ми  гідно продовжуємо її справу. А ще, ми впевнені, вона з нами…

Колектив ДНЗ №21 «Оленка»

газета “СМІЛА” від 27 листопада