Першого вересня 1939 року розпочалася Друга світова війна, яка забрала мільйони людських життів, у тому числі близько 10 млн. українців. Війна відбирає у людини найдорожче – життя близьких та рідних, домівку та роботу, перекреслює всі плани на майбутнє. У Велику Вітчизняну війну воював мій батько. Він боровся проти гітлерівської Німеччини, щоб фашистський чобіт не топтав рідної землі.
Поряд з батьком воювали його товариші – росіяни, білоруси, грузини… Не було міжнаціональної ворожнечі. Не жаліючи життя, вони прикривали один одного в бою. При звільненні Смілянщини від фашистів під Білозір’ям його товариші нарвалися на засідку. Під перехресним вогнем кулемета майже всі загинули. Із загону розвідників залишилося 3 хлопці. Свою дружбу вони пронесли через усе життя.
І ось пройшло 75 років. І знову війна? Тепер путінська Росія, як раніше Адольф Гітлер, іде вбивати українців. З землею зрівнюються будинки мирних жителів, «гради» сипляться на голови прикордонників та воїнів АТО. А діти? Переживаючи страхіття війни, вони змінюються. Малий хлопчина за одну ніч посивів. А скільки скалічених життів! Як у Велику Вітчизняну, наші молоді хлопці залишаються в інвалідних візках. Вбиті, пропалі безвісті, тисячі поранених. Все це – війна ХХІ століття, війна за душі людей, війна за територію.
Але найстрашніше те, що тепер внуки мого батька, які проживають в Росії, осліплені путінською пропагандою, ідуть війною проти кровних братів – моїх дітей. Це нечувано! Росіяни, в кого є здоровий глузд, не підтримуйте цю війну! Не віддавайте своїх синів на поталу Путіну!
Ми, українці, не хочемо жити при тоталітарному режимі. Споконвіку Україна прагнула до незалежності, до волі, адже саме слово «козак» означає «вільний».
Нам тяжко виживати – безробіття, високі ціни, не можемо збороти хабарництво та корупцію. Але ж там, на Сході, нашим захисникам значно тяжче. І чим міцніший буде тил, тим легше буде їм. Кожен думайте про воїнів, які воюють, як про своїх власних синів. Вже осінь, нашим синам холодно. Приносьте теплий одяг, взуття, продукти та гроші (Народна рада, каб. №1)! Наше майбутнє залежить від нашого сьогодення. В нас гідність і честь, і мета в нас єдина – це мирна і вільна наша країна. Все для фронту! Все для перемоги!
Людмила ГУРІНЕНКО,
ГО «Територія гідності»
.
Залишити відповідь