Будь-яка людина залежить від власного минулого і є творцем власної історії, «головним режисером» тієї величної та унікальної вистави, якою є життя. Свого часу відомий давньоримський філософ Сенека писав: «Життя як п’єса в театрі: важливо не те, скільки вона триває, а наскільки добре зіграна». Сьогодні хочеться cказати про людину, яка все своє життя віддає знання, мудрість, енергію, любов і доброту іншим, –Зою Іванівну Шульгу.

Через велику любов до дітей Зоя Іванівна без вагань зробила свій життєвий вибір – стати вчителем. Отримавши педагогічну освіту, вона віддано працювала вчителем початкової школи. Над усе любила зустрічі зі своїми маленькими учнями, відкриваючи їм новий світ знань. Але й постійно працювала над собою, не зупиняючись на досягнутому. Тому з 15 серпня 1977 року стала директором середньої школи №13, а з листопада 1977 по вересень 1991 року працювала інструктором, а пізніше – заввідділом міському партії.

Успішно виконуючи будь-яку роботу, Зоя Іванівна все ж надала перевагу педагогічній діяльності. Тому з вересня 1991 працює на цій ниві: вона виконувала обов’язки заступника директора в школі №7, працювала соціологом, директором школи №3.

Другою домівкою для Зої Іванівни стала середня школа №3. Тут вона познайомилась із прекрасним педколективом, а в 1996-2003 роках очолювала його. Як завжди, Зоя Іванівна прагнула йти в ногу з часом. Завдяки її зусиллям у 2003 році школу №3 реформовано у заклад нового типу – навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3-колегіум», що потребувало організації роботи через інновації. За сумлінну працю З.І. Шульга нагороджена нагрудним знаком «Відмінник освіти України», Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України.

13 грудня Зоя Іванівна відзначила свій прекрасний ювілей. Тому педагогічний колектив школи №3-колегіуму щиро вітає іменинницю з днем народження і зичить здоров’я, особистого щастя, невичерпної енергії і наснаги у всіх добрих справах, миру і злагоди в домі!