Надія Сербіненко разом зі своєю донькою Наталією Власик, яка викладає в гімназії, та внуком Артемком, учнем цього навчального закладу, знайшли свій спосіб допомагати хлопцям-смілянам, які служать в АТО.
Надія Криспантіївна вишиває рушники і серветки. Донька теж вишиває, а ще плете шкарпетки та готує теплі речі, онук робить браслети. На першому рушникові Надія Криспантіївна вишила: «Доброго ранку!», і боєць, який його отримав, при нагоді розповів, як щодня з хлопцями вони дивляться на ці з любов’ю написані слова і вітаються зі Смілою. На другому був напис: «Борітеся – поборете. Хай Бог помагає», на третьому – «Майбутнє України у ваших руках! Героям слава!». Три рушники вже на передовій. Серветки, каже Надія Сербіненко, хлопці носять у кишенях. Вже майже готовий ще один рушник зі словами: «Слава Героям! Сміла з вами». Він поїде в АТО із колишнім гімназистом. Родина знає особисто кожного з бійців, якому зробила подарунок, підтримує зв’язок і спілкується, бо ж усі родом зі Сміли. Надія Сербіненко, яка усе своє життя вишиває, добре знає давню українську традицію, за якою хлопцеві, який вирушає в дорогу чи на службу в армію, обов’язково треба дарувати рушник. Жінка, її донька та внук вірять, що їхні рушники та подарунки, зігріті любов’ю, бережуть бійців від зла та нещастя, нагадують про тепло рідної домівки, кличуть з далеких доріг до отчого порога. Юлія ХАРЧЕНКО