Когорта довгожителів Сміли поповнилася ще одним ювіляром. 90-річчя відзначив Микола Олександрович Усов. У кожній долі є щось особливе. Миколу Усова доля міцно пов’язала із Україною та Смілою. Народився він 17 грудня 1927 року у селі Слобода-Бешкіль Тюменської області у багатодітній родині. Як найстарший у сім’ї, Микола мав забезпечувати своїх 8 братів та сестер, займався багато чим – від риболовлі до майстрування. Окрім того мав хист до малювання, розбирався у топографічних картах, завжди був у праці. Закінчив семирічну школу. В 1941 році, 14-річного Миколу Усова забрали у військове училище. Наприкінці другої світової війни молодий офіцер був відправлений у Німеччину, де протягом 5 років виконував військовий обов’язок. А далі стежина завела на Кавказ.
Під час служби на Кавказі молодий офіцер Микола познайомився із майбутньою дружиною Галиною, родом із України. Після масштабної демобілізації поїхав у Сибір, потім повернувся у Тюменську область, де став працювати на заводі слюсарем. Там, окрім виконання службових обов’язків встигав продукувати раціоналізаторські ідеї. Пропозиції Миколи Олександровича неодноразово публікували у різних виданнях та відзначали грамотами. Невдовзі у подружжя народилася донька Роза. Саме завдяки їй Микола Усов згодом  стане частиною громади Сміли. Вийшовши заміж донька переїхала з чоловіком у Смілу, так вийшло, що саме сюди він отримав направлення на роботу. Після виходу на пенсію Микола Олександрович із Галиною Миронівною, подолавши майже 3000 кілометрів, переїхали до доньки і нині понад 25 років проживають у Смілі. Гордиться Микола Усов своїми внуками, яких у родині двоє.
90-річчя ювіляр відзначив не лише у колі родини. Із вітаннями та щирими побажаннями прийшли гості – депутат міської ради Володимир Собко, голова міської ветеранської організації Микола Якушенко, його заступник Віктор Іншаков, голова ОСББ «Каштан» Тетяна Агаммедова. Разом із теплими вітаннями вручили подарунки. Святковості додала пісня від колективу «Вербиченька».